криміногенний
КРИМІНОГЕ́ННИЙ, а, е, юр.
Який призводить до злочину; здатний викликати злочин.
Масова амністія навесні 1953 р., з одного боку, збільшила чисельність дорослого населення, з другого – призвела до більшої концентрації злочинного елементу й ускладнення криміногенного становища у країні (з наук. літ.);
Тут все якісь повідомлення – то вібріони холери в Одесі, то лептоспіроз у Миколаєві. То криміногенна обстановка в Криму (Л. Костенко);
Із темних вулиць цієї криміногенної оази виповз найманий вбивця (С. Процюк).
Словник української мови (СУМ-20)