криниченька
КРИНИ́ЧЕНЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до крини́ця 1, 2.
Ой, у полі три криниченьки, Любив козак три дівчиноньки (з народної пісні);
А вже з тої криниченьки орли воду п'ють, а вже тую дівчиноньку до шлюбу ведуть (з народної пісні);
[Олексій:] Чи се ж тая криниченька, що голуб купався? Чи се ж тая дiвчинонька, що я женихався? (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Павло:] Рубленая криниченько, прийми моє тіло!.. (М. Кропивницький);
Рідна пустка. Цямрина. Цеберце. Півень, що питає куд-куди. Ось тобі цигарка натщесерце. Ось тобі криниченька води (П. Гірник);
* Образно. Впала зірка в чисту Криниченьку серпня (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)