крис

КРИС, а, ч.

Кинджал з асиметричною формою леза, поширений в Індонезії, Малайзії, на Філіпінах.

Якщо клинок криса хвилястий, то число вигинів завжди є непарним, найчастіше трапляються клинки з 7 і 13 вигинами (з наук.-попул. літ.);

Рукоятку криса переважно робили з дерева (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. крис — -у, ч. Сталевий кинджал зі змієподібним вигином леза, зброя народів Малайзії та Індонезії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. крис — крис вул. капелюх (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт