крис

-у, ч.

Сталевий кинджал зі змієподібним вигином леза, зброя народів Малайзії та Індонезії.

Значення в інших словниках

1. крис — КРИС, а, ч. Кинджал з асиметричною формою леза, поширений в Індонезії, Малайзії, на Філіпінах. Якщо клинок криса хвилястий, то число вигинів завжди є непарним, найчастіше трапляються клинки з 7 і 13 вигинами (з наук.-попул. літ.); Рукоятку криса переважно робили з дерева (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. крис — крис вул. капелюх (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт