кристалоакустика

КРИСТАЛОАКУ́СТИКА, и, ж.

Розділ фізичної акустики, що вивчає закони поширення акустичних хвиль у кристалах і взаємодії хвиль із різними видами збуджень у кристалах.

У кристалоакустиці зазвичай використовують ультразвукові хвилі та хвилі гіперзвукового діапазону (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кристалоакустика — -и, ж. Розділ фізичної акустики, в якому вивчаються закони поширення акустичних хвиль у кристалах і взаємодія хвиль з різними видами збуджень у кристалах.  Великий тлумачний словник сучасної мови