кровиночка

КРОВИ́НОЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до крови́нка 1.

Душа, тiло, кожна кровиночка в менi протестували проти смертi, проти думки, що отак буду лежати непорушне й без протесту... (Р. Федорів);

Ягна ласкавила у своєму синовi кожну кровиночку, кожен м'яз, кожну кiсточку (В. Рубан).

2. Зменш.-пестл. до крови́нка 2.

Він докоряв сам собі за те, що послухав Забілу, віддавши рідну кровиночку до чужих рук (О. Бердник);

Ти пам'ятай про це, дитя, В якім би не жило краї, Впродовж всього свого життя, Що ти – кровиночка її [матері] (О. Білаш);

– Недобре склалося життя в моєї кровиночки, – зітхнула бабця (Валерій Шевчук);

І щойно знову завовтузилась у мені моя кровиночка (І. Жиленко).

Значення в інших словниках

1. кровиночка — крови́ночка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кровиночка — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. кровиночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кровинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кровиночка — (нема́ (не було́)) ані́ (ні, і) крови́нки в чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.). В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О.  Фразеологічний словник української мови
5. кровиночка — КРОВИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до крови́нка. Дорогий Ванечко!..кровиночко моя! Пишемо.. листа, а за слізьми світа білого не бачимо (Логв., Давні рани, 1961, 19). ◊ Ні (ані́, нема́, не було́ [ви́дно]) крови́ночки на (в) обли́ччі (лиці́, губа́х і т. ін.  Словник української мови в 11 томах