кровиночка
КРОВИ́НОЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до крови́нка 1.
Душа, тiло, кожна кровиночка в менi протестували проти смертi, проти думки, що отак буду лежати непорушне й без протесту... (Р. Федорів);
Ягна ласкавила у своєму синовi кожну кровиночку, кожен м'яз, кожну кiсточку (В. Рубан).
2. Зменш.-пестл. до крови́нка 2.
Він докоряв сам собі за те, що послухав Забілу, віддавши рідну кровиночку до чужих рук (О. Бердник);
Ти пам'ятай про це, дитя, В якім би не жило краї, Впродовж всього свого життя, Що ти – кровиночка її [матері] (О. Білаш);
– Недобре склалося життя в моєї кровиночки, – зітхнула бабця (Валерій Шевчук);
І щойно знову завовтузилась у мені моя кровиночка (І. Жиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровиночка — крови́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кровиночка — див. дитина Словник синонімів Вусика
- кровиночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кровинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровиночка — (нема́ (не було́)) ані́ (ні, і) крови́нки в чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.). В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Фразеологічний словник української мови
- кровиночка — КРОВИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до крови́нка. Дорогий Ванечко!..кровиночко моя! Пишемо.. листа, а за слізьми світа білого не бачимо (Логв., Давні рани, 1961, 19). ◊ Ні (ані́, нема́, не було́ [ви́дно]) крови́ночки на (в) обли́ччі (лиці́, губа́х і т. ін. Словник української мови в 11 томах