крововилив

КРОВОВИ́ЛИВ, у, ч., вет., мед.

Вилив крові з ушкодженої судини в тканини або порожнини організму.

Лікування хворого з крововиливом у мозок спрямоване на нормалізацію вітальних функцій, зупинку кровотечі, боротьбу з набряком мозку і гіпертермією (з наук. літ.);

Африканська чума свиней проявляється гарячкою, синюшністю шкіри та поширеними крововиливами внутрішніх органів (з навч. літ.);

– Місцевий колега правильно визначив діагноз: крововилив у мозок (Ірина Вільде);

Стомлено, без енергії в голосі мовив: – Крововилив у легенях. Але незначний. Це незабаром минеться (М. Руденко);

– А що показали аналізи? – Струс мозку. Але обійшлося без крововиливу (І. Роздобудько);

* У порівн. Цей невидимий образ болісним згустком, немов крововилив, проступав тільки в моєму серці, пришпилений до нього гіркотою та самотністю (С. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. крововилив — кровови́лив іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. крововилив — жм. нагла кров.  Словник синонімів Караванського
3. крововилив — -у, ч., мед. Вилив крові з ушкодженої судини у тканини та порожнини організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крововилив — Кровови́лив, -ву, -вові; -ливи, -вів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. крововилив — КРОВОВИ́ЛИВ, у, ч., мед. Вилив крові з ушкодженої судини в тканини та порожнини організму. При захворюванні на цингу хворіє весь організм: руйнуються ясна, розхитуються й випадають зуби, спостерігаються крововиливи в підшкірну клітковину (Шк.  Словник української мови в 11 томах