крововилив

КРОВОВИ́ЛИВ, у, ч., вет., мед.

Вилив крові з ушкодженої судини в тканини або порожнини організму.

Лікування хворого з крововиливом у мозок спрямоване на нормалізацію вітальних функцій, зупинку кровотечі, боротьбу з набряком мозку і гіпертермією (з наук. літ.);

Африканська чума свиней проявляється гарячкою, синюшністю шкіри та поширеними крововиливами внутрішніх органів (з навч. літ.);

– Місцевий колега правильно визначив діагноз: крововилив у мозок (Ірина Вільде);

Стомлено, без енергії в голосі мовив: – Крововилив у легенях. Але незначний. Це незабаром минеться (М. Руденко);

– А що показали аналізи? – Струс мозку. Але обійшлося без крововиливу (І. Роздобудько);

* У порівн. Цей невидимий образ болісним згустком, немов крововилив, проступав тільки в моєму серці, пришпилений до нього гіркотою та самотністю (С. Андрухович).