1. Словник української мови в 11 томах

крововилив

КРОВОВИ́ЛИВ, у, ч., мед. Вилив крові з ушкодженої судини в тканини та порожнини організму.

При захворюванні на цингу хворіє весь організм: руйнуються ясна, розхитуються й випадають зуби, спостерігаються крововиливи в підшкірну клітковину (Шк. гігієна, 1954, 276);

Місцевий колега правильно визначив діагноз: крововилив у мозок (Вільде, Сестри.., 1958, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крововилив — кровови́лив іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крововилив — жм. нагла кров. Словник синонімів Караванського
  3. крововилив — -у, ч., мед. Вилив крові з ушкодженої судини у тканини та порожнини організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крововилив — КРОВОВИ́ЛИВ, у, ч., вет., мед. Вилив крові з ушкодженої судини в тканини або порожнини організму. Лікування хворого з крововиливом у мозок спрямоване на нормалізацію вітальних функцій, зупинку кровотечі, боротьбу з набряком мозку і гіпертермією (з наук. Словник української мови у 20 томах
  5. крововилив — Кровови́лив, -ву, -вові; -ливи, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)