кровопивця
КРОВОПИ́ВЦЯ, і, ч. і ж., зневажл.
Те саме, що кровоже́р.
Так, це .. поганці, кровопивці, людожери, що розлучають подружжя, відривають дітей від батьків (З. Тулуб);
Цар скипів, почав кричати: Я його не хочу знати! І який він в біса князь? Кровопивця твій Ромась! (Л. Первомайський);
– Ну, як почуває себе кровопивця? – поцікавилась Ліда, насмішкувато дивлячись на нього (В. Владко);
– Ось він! – спалила мене поглядом Олександра Олександрівна. – Ось він розбійник! Ось він кровопивця! (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)