кровопій
КРОВОПІ́Й, я, ч., зневажл., рідко.
Те саме, що кровоже́р.
– А чого ж ті сімдесят п'ять рублів дали? – спитала Христя. – Щоб ті кровопії не дали! Вони знають, де раки зимують: не на молоці, то на сироватці своє здобудуть! (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)