кровопій
КРОВОПІ́Й, я, ч., зневажл., рідко. Те саме, що кровоже́р.
Сказано — кровопій людський [Грицько]! (Мирний, III, 1954, 26).
Словник української мови (СУМ-11)КРОВОПІ́Й, я, ч., зневажл., рідко. Те саме, що кровоже́р.
Сказано — кровопій людський [Грицько]! (Мирний, III, 1954, 26).
Словник української мови (СУМ-11)