кровохаркати
КРОВОХА́РКАТИ, аю, аєш, недок.
Виділяти кров з мокротинням під час кашлю.
При сильному ураженні туберкульзом пацієнт починає кровохаркати (з навч. літ.);
Після сильної застуди Яким кровохаркав декілька днів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)