кровохаркання

КРОВОХА́РКАННЯ, я, с.

Дія за знач. кровоха́ркати.

Застій крові в легенях нерідко супроводиться кровохарканням (з наук. літ.);

При кровохарканні рекомендують мед із соком моркви (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кровохаркання — кровоха́ркання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кровохаркання — -я, с. Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше за туберкульозу легень і горла). Несправжнє кровохаркання — відкашлювання крові, яка виділяється не із дихальних шляхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кровохаркання — КРОВОХА́РКАННЯ, я, с. Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше при туберкульозі легень і горла). Застій крові в легенях нерідко супроводиться кровохарканням (Курс патології, 1956, 210).  Словник української мови в 11 томах