кровохаркання

кровоха́ркання

-я, с.

Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше за туберкульозу легень і горла).

Несправжнє кровохаркання — відкашлювання крові, яка виділяється не із дихальних шляхів.

Значення в інших словниках

1. кровохаркання — кровоха́ркання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кровохаркання — КРОВОХА́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. кровоха́ркати. Застій крові в легенях нерідко супроводиться кровохарканням (з наук. літ.); При кровохарканні рекомендують мед із соком моркви (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. кровохаркання — КРОВОХА́РКАННЯ, я, с. Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше при туберкульозі легень і горла). Застій крові в легенях нерідко супроводиться кровохарканням (Курс патології, 1956, 210).  Словник української мови в 11 томах