кровотік

кровоті́к

-току, ж.

Те саме, що кровотеча.

Значення в інших словниках

1. кровотік — КРОВОТІ́К, току, ч., фізіол. Безперервний рух крові по судинах кровоносної системи. Швидкість кровотоку, поряд з тиском крові, є основною фізичною величиною, що характеризує стан системи кровообігу (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. кровотік — кровоті́к мед. кровотеча (ст): Всіми природними отворами людського тіла може пуститися кров. В виду сего бувають кровотоки з носа, вуха, рота, міхура, матерниці і відходової кишки (Дрималик)  Лексикон львівський: поважно і на жарт