кровотік

кровоті́к мед. кровотеча (ст): Всіми природними отворами людського тіла може пуститися кров. В виду сего бувають кровотоки з носа, вуха, рота, міхура, матерниці і відходової кишки (Дрималик)

Значення в інших словниках

1. кровотік — -току, ж. Те саме, що кровотеча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кровотік — КРОВОТІ́К, току, ч., фізіол. Безперервний рух крові по судинах кровоносної системи. Швидкість кровотоку, поряд з тиском крові, є основною фізичною величиною, що характеризує стан системи кровообігу (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах