кровотік
кровоті́к мед. кровотеча (ст): Всіми природними отворами людського тіла може пуститися кров. В виду сего бувають кровотоки з носа, вуха, рота, міхура, матерниці і відходової кишки (Дрималик)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровотік — -току, ж. Те саме, що кровотеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровотік — КРОВОТІ́К, току, ч., фізіол. Безперервний рух крові по судинах кровоносної системи. Швидкість кровотоку, поряд з тиском крові, є основною фізичною величиною, що характеризує стан системи кровообігу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах