кровохаркання
КРОВОХА́РКАННЯ, я, с.
Дія за знач. кровоха́ркати.
Застій крові в легенях нерідко супроводиться кровохарканням (з наук. літ.);
При кровохарканні рекомендують мед із соком моркви (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровохаркання — кровоха́ркання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кровохаркання — -я, с. Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше за туберкульозу легень і горла). Несправжнє кровохаркання — відкашлювання крові, яка виділяється не із дихальних шляхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровохаркання — КРОВОХА́РКАННЯ, я, с. Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше при туберкульозі легень і горла). Застій крові в легенях нерідко супроводиться кровохарканням (Курс патології, 1956, 210). Словник української мови в 11 томах