крокодилів
КРОКОДИ́ЛІВ, лова, лове.
1. Прикм. до крокоди́л.
Перед Глобою на лаві замість скрипки лежав невеличкий портфель крокодилової шкіри (В. Собко);
Крокодилові очі плоскі, мають третю повіку для додаткового захисту, а також слізні залози (з наук. літ.);
Крокодилові зуби порожнисті, завдяки чому в разі зношування можуть змінюватися кожні два роки (з наук.-попул. літ.);
З-під води зненацька виринула могутня крокодилова щелепа, однак хижак не встиг схопити жертву (із журн.).
2. у знач. ім. крокоди́лові, вих, мн. Родина плазунів ряду крокодилів, що мешкають у тропічних районах Африки, Азії, Америки і Австралії.
Живляться крокодилові здебільшого хребетними тваринами, хоча деякі види також можуть їсти молюски та ракоподібних (з наук.-попул. літ.);
Крокодилові здебільшого живуть у прісноводому середовищі – річках, озерах, болотах (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)