крокодилячий
КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до крокоди́л.
Очиці в нового [доглядача] справді дуже схожі на крокодилячі (О. Гончар);
Вам нiхто не продасть i шматка крокодилячої шкiри на ридикюль (О. Чорногуз);
Ще на сучках висіли голови двох левиць, лева і крокодиляча пащека (Ю. Логвин);
Марта зупинилася, придивляючись до сумки, яка, певно, була зроблена з крокодилячої шкіри, такі ж босоніжки були й на манекені (І. Роздобудько);
* У порівн. Позаду них тягнуться розкриті парашути, які вони чомусь не бажають відчепити, тягнучи за собою, ніби довгі й важкі крокодилячі хвости (С. Жадан);
// Признач. для розведення крокодилів.
Найбільший у світі крокодил живе в Таїланді в крокодилячій фермі міста Самутпракан (із журн.);
// Вигот. із шкіри крокодила.
Цього сезону актуальними залишаються тоненькі крокодилячі паски та крокодилячі клатчі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)