крокодилячий
КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до крокоди́л.
Очиці в нового [доглядача] справді дуже схожі на крокодилячі (О. Гончар);
Вам нiхто не продасть i шматка крокодилячої шкiри на ридикюль (О. Чорногуз);
Ще на сучках висіли голови двох левиць, лева і крокодиляча пащека (Ю. Логвин);
Марта зупинилася, придивляючись до сумки, яка, певно, була зроблена з крокодилячої шкіри, такі ж босоніжки були й на манекені (І. Роздобудько);
* У порівн. Позаду них тягнуться розкриті парашути, які вони чомусь не бажають відчепити, тягнучи за собою, ніби довгі й важкі крокодилячі хвости (С. Жадан);
// Признач. для розведення крокодилів.
Найбільший у світі крокодил живе в Таїланді в крокодилячій фермі міста Самутпракан (із журн.);
// Вигот. із шкіри крокодила.
Цього сезону актуальними залишаються тоненькі крокодилячі паски та крокодилячі клатчі (із журн.).
Значення в інших словниках
- крокодилячий — крокоди́лячий прикметник Орфографічний словник української мови
- крокодилячий — -а, -е. Прикм. до крокодил. Крокодиляча шкіра. || Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча сумочка. Крокодилячі сльози — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крокодилячий — крокоди́лячі сльо́зи. Удаване, нещире співчуття хитрої, підступної людини. Досі його й не чути було, і стріляв мовчки, і рубав мовчки, а тут раптом заговорив, заплакав над Ганною крокодилячими слізьми (О. Гончар). ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон. Фразеологічний словник української мови
- крокодилячий — Крокоди́лячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крокодилячий — КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до крокоди́л. Крокодиляча голова; Крокодиляча шкіра; // Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча валізка; Крокодиляча сумочка. ◊ Крокоди́лячі сльо́зи — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини. Словник української мови в 11 томах