крокодилячий
крокоди́лячий
-а, -е.
Прикм. до крокодил. Крокодиляча шкіра.
|| Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча сумочка.
Крокодилячі сльози — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крокодилячий — крокоди́лячий прикметник Орфографічний словник української мови
- крокодилячий — КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до крокоди́л. Очиці в нового [доглядача] справді дуже схожі на крокодилячі (О. Гончар); Вам нiхто не продасть i шматка крокодилячої шкiри на ридикюль (О. Словник української мови у 20 томах
- крокодилячий — крокоди́лячі сльо́зи. Удаване, нещире співчуття хитрої, підступної людини. Досі його й не чути було, і стріляв мовчки, і рубав мовчки, а тут раптом заговорив, заплакав над Ганною крокодилячими слізьми (О. Гончар). ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон. Фразеологічний словник української мови
- крокодилячий — Крокоди́лячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крокодилячий — КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до крокоди́л. Крокодиляча голова; Крокодиляча шкіра; // Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча валізка; Крокодиляча сумочка. ◊ Крокоди́лячі сльо́зи — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини. Словник української мови в 11 томах