крокодилячий

КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до крокоди́л.

Крокодиляча голова; Крокодиляча шкіра;

// Вигот. із шкіри крокодила.

Крокодиляча валізка; Крокодиляча сумочка.

◊ Крокоди́лячі сльо́зи — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини.

Котяться по щоках у його крокодилячі сльози за бідними дітками-немовлятками, а насправді бачить він за тими дітками триста десятин чорноземлі (Вишня, І, 1956, 291);

Стріляв [Скиба] мовчки і рубав мовчки, а тут раптом заговорив, заплакав над Ганною крокодилячими слізьми (Гончар, II, 1959, 262).

Значення в інших словниках

1. крокодилячий — крокоди́лячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крокодилячий — -а, -е. Прикм. до крокодил. Крокодиляча шкіра. || Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча сумочка. Крокодилячі сльози — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крокодилячий — КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до крокоди́л. Очиці в нового [доглядача] справді дуже схожі на крокодилячі (О. Гончар); Вам нiхто не продасть i шматка крокодилячої шкiри на ридикюль (О.  Словник української мови у 20 томах
4. крокодилячий — крокоди́лячі сльо́зи. Удаване, нещире співчуття хитрої, підступної людини. Досі його й не чути було, і стріляв мовчки, і рубав мовчки, а тут раптом заговорив, заплакав над Ганною крокодилячими слізьми (О. Гончар). ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон.  Фразеологічний словник української мови
5. крокодилячий — Крокоди́лячий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)