крокодилячий

крокоди́лячий

-а, -е.

Прикм. до крокодил. Крокодиляча шкіра.

|| Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча сумочка.

Крокодилячі сльози — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини.

Значення в інших словниках

1. крокодилячий — крокоди́лячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крокодилячий — КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до крокоди́л. Очиці в нового [доглядача] справді дуже схожі на крокодилячі (О. Гончар); Вам нiхто не продасть i шматка крокодилячої шкiри на ридикюль (О.  Словник української мови у 20 томах
3. крокодилячий — крокоди́лячі сльо́зи. Удаване, нещире співчуття хитрої, підступної людини. Досі його й не чути було, і стріляв мовчки, і рубав мовчки, а тут раптом заговорив, заплакав над Ганною крокодилячими слізьми (О. Гончар). ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон.  Фразеологічний словник української мови
4. крокодилячий — Крокоди́лячий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. крокодилячий — КРОКОДИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до крокоди́л. Крокодиляча голова; Крокодиляча шкіра; // Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча валізка; Крокодиляча сумочка. ◊ Крокоди́лячі сльо́зи — про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини.  Словник української мови в 11 томах