Словник української мови в 11 томах

крокодил

КРОКОДИ́Л, а, ч. Великий земноводний плазун, тіло якого вкрите панциром із рогових щитків; живе в тропічних країнах.

Широкі смужки червоного світа.. падали на стародавній довгий фортеп’ян, схожий на крокодила з вузьким хвостом (Н.-Лев., II, 1956, 49);

Дивлюсь — аж ось жирафи, і тигри, й крокодил… Це піді мною Африка, велика річка Ніл (Забіла, У.. світ, 1960, 41);

Крокодили — це чудово пристосовані до життя у воді хижаки, які швидко плавають і спритно пірнають (Посібник з зоогеогр., 1956, 45).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. крокодил — крокоди́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. крокодил — КРОКОДИЛ – АЛІГАТОР – КАЙМАН Крокодил, -а. Великий плазун з панцирним покриттям. Алігатор, -а. Тупорилий крокодил, який водиться в Америці та Південній Азії (в Китаї). Кайман, -а. Крокодил, який водиться в Центральній та Південній Америці.  Літературне слововживання
  3. крокодил — -а, ч. Великий земноводний плазун, тіло якого вкрите панциром із рогових щитків; живе в тропічних країнах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крокодил — КРОКОДИ́Л, а, ч. Великий земноводний хижий плазун, тіло якого вкрите панциром із рогових щитків. Біля берега на обмілинах вигрівалися на сонці крокодили (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. крокодил — А, ч. 1. знев. Людина з вищою освітою. І що ти думаєш, цей крокодил зараз стоїть, торгує на ринку. 2. Характеристика людини; напр., щоб дізнатись, чи подобається дівчина, питають: крокодил — не крокодил (подобається — не подобається). Ну, що, крокодил — не крокодил?  Словник сучасного українського сленгу
  6. крокодил — (-а) ч.; мол.; несхвальн. Негарна дівчина, жінка.  Словник жарґонної лексики української мови
  7. КРОКОДИЛ — • "КРОКОДИЛ" - громад.-політ. і літ.-мист. журнал сатири і гумору. Виходить з червня 1922 в Москві (спочатку як щотижневий ілюстр. додаток до "Рабочей газеты", а з серпня — під тепер. назвою); з 1932 — у вид-ві "Правда", тричі на місяць.  Українська літературна енциклопедія
  8. крокодил — Крокоди́л, -ла; -ди́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. крокодил — Крокоди́л, -ла м. Крокодилъ. Сокрушаєш крокодила і годуєш сем'ї дикі. К. Псалт. 170.  Словник української мови Грінченка