кроківка
КРО́КІВКА, и, ж.
1. Зменш. до кро́ква.
Кілька порохнавих, напівперегнилих дилин, опертих в кроківки, стриміло вгору, творять яку-таку охорону від непогоди (І. Франко);
* У порівн. На кожну літеру шукає він порівняння. То як кроківка з низькою бантою. То гачок... (У. Самчук).
2. розм. З'єднані поперечною жердиною під певним кутом дві дерев'яні планки для вимірювання земельних ділянок; косинець (у 2 знач.).
– Я шепну Тимофію Горицвіту, щоб наміряв тобі з пару лишніх кроковок [землі] (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)