кролячий
КРОЛЯ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до кріль.
Малий Іцик був лінивий і не хотів витягати ніг з теплого ліжка на потертий холодний килимок із кролячих шкурок (М. Малиновська);
Ми йшли туди крізь густі зарості й раптом почули пронизливий кролячий виск (Д. Паламарчук, пер. з тв. Г. Уеллса);
Кролячий пух – цінна сировина для виготовлення високоякісної пряжі (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Місяць примеркав рано, і притемнений сніг видавався попелястим і мовби м'яким і теплим, як кроляче хутро (П. Загребельний);
// Признач. для розведення та утримання кролів.
– Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу, і дорослих (О. Донченко);
За кролячими клітками геть западає сутінь (Є. Пашковський);
// Зробл. із хутра чи шкіри кроля.
Нас було з десяток – і всі українські поети. Дехто у кролячих шапках, бо діло було у грудні (Ю. Андрухович);
В одному кролячому киптарику, без шапки Любко втік зі школи (М. Андрусяк);
Я ніжно погладжував пальцями м'які криси нового італійського капелюха “барсаліно”, виготовленого зі спеціально вичиненої кролячої шкіри (В. Кожелянко);
У дверях стояла розгублена жіночка у кролячій шубі і домашніх капцях (Люко Дашвар);
// Приготований із м'яса кроля (про страву).
– Ваш сніданок, пане, – ввічливо проказала дівчина. – А де ж кроляча печінка в білому вині? (Ю. Винничук);
Кроляче м'ясо можна готувати в найрізноманітніший спосіб – тушкувати, запікати. Це ціле мистецтво (із журн.).
2. перен. Який своєю зовнішністю, рухами, поведінкою і т. ін. нагадує кроля.
Червоні кролячі очі видавали лукаву душу, єхидні заміри (Панас Мирний);
Чижик апатично подивився своїми кролячими очима на стурбованого Богиню (П. Панч);
Він не бачить, нічого не бачить, ніяких припухлих повік і кролячих очей, ані мого збентеження від цієї фройдівської обмовки (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)