кролячий
КРОЛЯ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до кріль.
З кролячого хутра виготовляють коміри, шапки, різний хутряний одяг (Колг. енц., 1,1956, 654);
Кроляче м’ясо;
// Признач. для розведення та утримання кролів.
Кроляча ферма; — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу, і дорослих (Донч., II, 1956, 298);
// Пошитий із хутра кроля.
Іде моя «Мура» у моїй кожушині.. та в кролячій капелюсі (Вишня, І, 1956, 78);
Кроляча шапка;
// Такий, як у кроля.
Червоні кролячі очі видавали лукаву душу, єхидні заміри (Мирний, III, 1954, 75);
Чижик апатично подивився своїми кролячими очима на стурбованого Богиню (Панч, І, 1956, 218).
Словник української мови (СУМ-11)