кротовиння

КРОТОВИ́ННЯ, я, с.

1. Те саме, що кротови́на 1.

Христина .. з досади почала вминати ногою підрізану шапку кротовиння (М. Стельмах);

Провалювався [Мокій] ногами в кротовиння, натикався на купиння, плив У травах, неначе в хвилях ріки (Ю. Мушкетик);

* У порівн. Розпорпана глина й пов'яле листя метушилися довкола нерівними горбками, наче кротовиння (Б.-І. Антонич).

2. Збірн. до кротови́на 2.

* Образно. Берлін стоїть немов на кротовинні: ціла сітка підземних труб каналізаційних, поштових, електричних проводів і т. п. (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. кротовиння — кротови́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кротовиння — -я, с. 1》 Те саме, що кротовина 1). 2》 Збірн. до кротовина 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кротовиння — КРОТОВИ́ННЯ, я, с. 1. Те саме, що кротови́на 1. Христина.. з досади почала вминати ногою підрізану шапку кротовиння (Стельмах, І, 1962, 521). 2. Збірн. до кротови́на...  Словник української мови в 11 томах