кротовиння
КРОТОВИ́ННЯ, я, с.
1. Те саме, що кротови́на 1.
Христина .. з досади почала вминати ногою підрізану шапку кротовиння (М. Стельмах);
Провалювався [Мокій] ногами в кротовиння, натикався на купиння, плив У травах, неначе в хвилях ріки (Ю. Мушкетик);
* У порівн. Розпорпана глина й пов'яле листя метушилися довкола нерівними горбками, наче кротовиння (Б.-І. Антонич).
2. Збірн. до кротови́на 2.
* Образно. Берлін стоїть немов на кротовинні: ціла сітка підземних труб каналізаційних, поштових, електричних проводів і т. п. (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кротовиння — кротови́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кротовиння — -я, с. 1》 Те саме, що кротовина 1). 2》 Збірн. до кротовина 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кротовиння — КРОТОВИ́ННЯ, я, с. 1. Те саме, що кротови́на 1. Христина.. з досади почала вминати ногою підрізану шапку кротовиння (Стельмах, І, 1962, 521). 2. Збірн. до кротови́на... Словник української мови в 11 томах