кротовина

КРОТОВИ́НА, и, ж.

1. Купка землі, вигорнута кротом на виході з нори на поверхню.

Кротовини перетинають лісову дорогу – свіжі, лискучі купки чорноземлі, які зникають за густою в низинах травою, прибитою дощем до землі (Ю. Яновський);

Машина вибігла на лужок, .. легко застрибала по кротовинах (В. Земляк);

Возові колеса, що досі стояли поміж кротячими кротовинами непорушно, від його маршової бадьорості мало не зрушили з місця (М. Вінграновський);

Вони [молитви] всотувалися в мене, як дощова вода в кротовину (М. Дочинець);

* У порівн. Шлях був захаращений розбитими машинами, возами й укритий чорними вирвами та горами свіжої землі, як кротовинами (І. Багряний);

// Земля з такої купки.

Помастила .. кротовиною долівку, помила вікна (В. Кучер);

Ледь уловимі ознаки свідчили про близькість людського житла: .. слід маленької ніжки на прибитій нічним дощем кротовині, загублена намистина, що ніжно голубіла в траві (Н. Околітенко).

2. Кротяча нора.

Трави не витоптувалися до кореня, тож були густіші, ситіші, одначе приземкуваті, бур'ян ріс рідко, й менше траплялося тут кротовин, байбачих та ховрашиних нір (Ю. Мушкетик).

3. техн. Підземний канал, що є частиною кротового дренажу.

Зазвичай кротовини закладають спеціальними дренажними машинами під певним кутом до канави чи якоїсь водойми залежно від ступеня вологості та типу ґрунтів (з наук.-техн. літ.);

На осушувальних землях надлишкова волога стікає кротовинами в спеціально відведені канави (з навч. літ.).