кротовиння
КРОТОВИ́ННЯ, я, с.
1. Те саме, що кротови́на 1.
Христина.. з досади почала вминати ногою підрізану шапку кротовиння (Стельмах, І, 1962, 521).
2. Збірн. до кротови́на 2.
Берлін стоїть немов на кротовинні: ціла сітка підземних труб каналізаційних, поштових, електричних проводів і т. п. (Л. Укр., V, 1956, 253).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кротовиння — кротови́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кротовиння — -я, с. 1》 Те саме, що кротовина 1). 2》 Збірн. до кротовина 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кротовиння — КРОТОВИ́ННЯ, я, с. 1. Те саме, що кротови́на 1. Христина .. з досади почала вминати ногою підрізану шапку кротовиння (М. Стельмах); Провалювався [Мокій] ногами в кротовиння, натикався на купиння, плив У травах, неначе в хвилях ріки (Ю. Словник української мови у 20 томах