кротовище
КРОТО́ВИЩЕ, а, с.
Те саме, що кротови́на 1, 2.
Пройшовши кілька кроків, Мірошниченко нахиляється над гніздом сліду, втиснутого в чорну куповину кротовища (М. Стельмах);
Своїми безкінечними ходами та безліччю ярусів підземні катакомби нагадували кротовище, куди, здавалося, ніколи не заглядав сонячний промінь (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кротовище — крото́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кротовище — -а, с. Те саме, що кротовина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кротовище — КРОТО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що кротови́на 1. — А ти ж її [землю] бачив? — тремтять прив’ялі довгасті повіки старого.. — Ходаки з кротовища взяли її (Стельмах, І, 1962, 21). Словник української мови в 11 томах