кротовище

крото́вище

-а, с.

Те саме, що кротовина 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кротовище — крото́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кротовище — КРОТО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що кротови́на 1, 2. Пройшовши кілька кроків, Мірошниченко нахиляється над гніздом сліду, втиснутого в чорну куповину кротовища (М. Словник української мови у 20 томах
  3. кротовище — КРОТО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що кротови́на 1. — А ти ж її [землю] бачив? — тремтять прив’ялі довгасті повіки старого.. — Ходаки з кротовища взяли її (Стельмах, І, 1962, 21). Словник української мови в 11 томах