кротовище

крото́вище

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кротовище — -а, с. Те саме, що кротовина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кротовище — КРОТО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що кротови́на 1, 2. Пройшовши кілька кроків, Мірошниченко нахиляється над гніздом сліду, втиснутого в чорну куповину кротовища (М. Словник української мови у 20 томах
  3. кротовище — КРОТО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що кротови́на 1. — А ти ж її [землю] бачив? — тремтять прив’ялі довгасті повіки старого.. — Ходаки з кротовища взяли її (Стельмах, І, 1962, 21). Словник української мови в 11 томах