кротон
КРОТО́Н, у, ч.
Тропічна рослина родини молочаєвих, з насіння якої одержують олію, що має лікувальні властивості.
У малих дозах олія кротону має сильну проносну дію, а у великих викликає отруєння (з наук.-попул. літ.);
У природних умовах можна знайти кротони висотою до 3 м, але вдома ця рослина не перевищує 1,5 м (із журн.);
Кротони, як і більшість видів кактусів, мають отруйний сік, тому краще їх не використовувати для озеленення дитячих садків та шкіл (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кротон — крото́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кротон — -у, ч. Рід рослин сімейства молочайних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кротон — крото́н (від грец. κρότων – рицина) рід тропічних та субтропічних рослин родини молочайних. Дерева, кущі, іноді трави. Багато видів отруйні. З насіння деяких видів добувають кротонову олію, яку використовують як проносне. Словник іншомовних слів Мельничука