кротон
крото́н
(від грец. κρότων – рицина)
рід тропічних та субтропічних рослин родини молочайних. Дерева, кущі, іноді трави. Багато видів отруйні. З насіння деяких видів добувають кротонову олію, яку використовують як проносне.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кротон — крото́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кротон — -у, ч. Рід рослин сімейства молочайних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кротон — КРОТО́Н, у, ч. Тропічна рослина родини молочаєвих, з насіння якої одержують олію, що має лікувальні властивості. У малих дозах олія кротону має сильну проносну дію, а у великих викликає отруєння (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах