кругленький
КРУГЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
Досить круглий (у 1 знач.).
Хазяйка вишива кругленьку квітку на очіпку (Марко Вовчок);
Сіяла баба квасолю кругленьку й невелику, білу (Є. Гуцало);
Нашим сторожам забаглося купити кругленьких, надто смачних горішків з Малатьї (П. Загребельний);
Нервово, хоча й без злості, куйовдив [Андрійко] корону Андреїних грубезних кіс, навхрест закладених довкіл кругленької дитячої голівки (М. Матіос);
До нас увійшов кругленький.., статечний літній чоловік з привітним поглядом (Олесь Досвітній);
Молодиця була надзвичайно гарна. Повні чіткі губи, кругленьке личко, брови, як два серпи (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)