кругленький
КРУГЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить круглий (у1, 4 знач.).
Хазяйка вишива кругленьку квітку на очіпку (Вовчок, І, 1955, 297);
До нас увійшов кругленький.., статечний літній чоловік з привітним поглядом (Досв., Вибр., 1959, 142).
Словник української мови (СУМ-11)