круглороті
КРУГЛОРО́ТІ, тих, мн.
Клас хребетних тварин з вугроподібним тілом і головою без щелеп.
Разом із рибами круглороті становлять іхіофауну (з наук. літ.);
Парні кінцівки в круглоротих відсутні, а хорда наявна протягом усього життя (з наук.-попул. літ.);
У фауні України є два представники круглоротих: мінога українська та мінога угорська, які занечені до Червоної книги (з навч. літ.);
Одними із найстародавніших і найпримітивніших хребетних тварини є круглороті (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)