1. Словник української мови у 20 томах

круглороті

КРУГЛОРО́ТІ, тих, мн.

Клас хребетних тварин з вугроподібним тілом і головою без щелеп.

Разом із рибами круглороті становлять іхіофауну (з наук. літ.);

Парні кінцівки в круглоротих відсутні, а хорда наявна протягом усього життя (з наук.-попул. літ.);

У фауні України є два представники круглоротих: мінога українська та мінога угорська, які занечені до Червоної книги (з навч. літ.);

Одними із найстародавніших і найпримітивніших хребетних тварини є круглороті (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круглороті — круглоро́ті множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  2. круглороті — -тих, мн. Клас рибоподібних хребетних тварин, у яких немає щелеп (міноги та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. круглороті — Клас хрящових риб (єдиний сучасний клас безщелепних); рот у вигляді всмоктувальної воронки у нижній частині голови, тіло вкрите голою шкірою, багатою на слизовидільні залози; хижаки; включають 2 ряди: акули та скати. Універсальний словник-енциклопедія
  4. круглороті — КРУГЛОРО́ТІ, тих, мн. Клас рибоподібних хребетних тварин, у яких немає щелеп (міноги та ін.). Словник української мови в 11 томах