круглопилковий

КРУГЛОПИ́ЛКОВИЙ, а, е.

Який має круглу пилку.

Верстати круглопилкові призначені для поздовжнього та поперечного розпилювання пиломатеріалів, а також обрізання крайок із необрізних дощок (з наук.-техн. літ.);

Круглопилковий пристрій для різання металу ще називають болгаркою (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круглопилковий — круглопи́лковий прикметник Орфографічний словник української мови