круглопилковий
КРУГЛОПИ́ЛКОВИЙ, а, е.
Який має круглу пилку.
Верстати круглопилкові призначені для поздовжнього та поперечного розпилювання пиломатеріалів, а також обрізання крайок із необрізних дощок (з наук.-техн. літ.);
Круглопилковий пристрій для різання металу ще називають болгаркою (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- круглопилковий — круглопи́лковий прикметник Орфографічний словник української мови