круглість
КРУ́ГЛІСТЬ, лості, ж.
Якість за знач. кру́глий 1.
Захоплено повіривши у круглість земної поверхні, Колумб надумав скористатися нею для знівелювання досягнень Марко (Ю. Андрухович);
Мовби вперше зауважив [Генріх], які вони в нього довгі й тонкі. Ніби й не імператорські ноги, а конячі чи оленячі. Бо в імператора повинні мати належну повноту, круглість, стійкість. А в нього ніби в хлопчиська (П. Загребельний);
* Образно. Котяться яблука вниз по щоці – їх круглість червона горить в кулаці (П. Мовчан).
Словник української мови (СУМ-20)