круглішати
КРУГЛІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.
Ставати круглішим (див. кру́глий 1).
Він бачив, як круглішають її очі, і в них стигне страшна невимовна догадка (О. Донченко);
– Ти в своєму розумі, чоловіче!? – круглішають очі Окуня (М. Стельмах);
Читала [пані Джегужевська] мені цікаві книжки, показувала богів, схожих на людей, і пригощала такими смачними тістечками, що я почав катастрофічно круглішати (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)