круговерть
КРУГОВЕ́РТЬ, і, ж.
Те саме, що коло́ворот³.
– Лоцман, пантруй! Бистрина. Круговерть (М. Шеремет);
Шалена круговерть корабля у хвилях при ясному небі повідбивала у всіх всякий глузд і вони лише молились (Ю. Логвин);
З кожною секундою круговерть води ставала стрімкішою, а вир глибшав і ширшав... (О. Авраменко, В. Авраменко);
Обертом пішла голова в Євгена, далекого від усякої політики, і перший час він стояв осторонь, збоку спостерігаючи цю запаморочливу політичну круговерть, а потім його зацікавила українська громада (Б. Антоненко-Давидович);
Натовпи людей з валізками в руках, з рюкзаками чи клумаками за плечима кидалися з одного кінця причалу в інший, шукали якого-небудь суденця, щоб вирватися з оцієї круговерті (Є. Доломан);
Давно воєнна стихла круговерть І світ стоїть у сонці, наче пава... (Д. Павличко).
Словник української мови (СУМ-20)