круговид

КРУГОВИ́Д, у, ч.

1. Те саме, що видноко́ло 1.

Круговид морський, пустельний, синій, голий Заклинився в огні (М. Зеров);

Навколо гори заступили Широкий, дальній круговид, Але ростуть у духа крила (Ю. Клен);

Стрийна тим часом вилізла вже на дах, бо зі стриху мала обмежений круговид (Ю. Винничук);

* Образно. Немало пішло їх [людей] за синю межу круговиду (Б. Олійник).

2. Те саме, що кругозі́р 1.

Се .. жінки з дуже затісненим круговидом життєвих інтересів, симпатій і антипатій (І. Франко);

Бути політичним діячем – бути провидцем. Мати в собі щось з пророка. Він же був лише емпірик. Він не мав потрібної широти круговиду (В. Домонтович).

Значення в інших словниках

1. круговид — кругови́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. круговид — (широта уявлень) кругогляд, КРУГОЗІР; (виднокруг) ОБРІЙ.  Словник синонімів Караванського
3. круговид — див. обрій  Словник синонімів Вусика
4. круговид — -у, ч. 1》 Те саме, що видноколо. 2》 рідко. Те саме, що кругозір 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. круговид — Обрій, див. горизонт  Словник чужослів Павло Штепа
6. круговид — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет.  Словник синонімів української мови
7. круговид — КРУГОВИ́Д, у, ч. 1. Те саме, що видноко́ло. Густий .. ліс стояв у пітьмі, мов ..вал, протягаючийся [який протягався] геть поза край круговиду (Фр., VIII, 1952, 303); Рокочучи, відплинув гомін міді, І чорна трость ебенова співа..  Словник української мови в 11 томах
8. круговид — Круговид, -ду м. Кругозоръ. Чи ви любите гуляти по сім узгір'ї та любувати круговидом. Левиц. І. 273.  Словник української мови Грінченка