кружальний
КРУЖА́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до кружа́ло 1.
Весь город красувався в кружальному танку білозерих беріз (О. Ільченко);
// Пов'язаний з гончарським кругом, із гончарством.
Горщики та миски були не лише кружальними, а й ліпними. Останні знайдені в усіх античних містах і поселеннях Північного (з наук. літ.);
Під час археологічних розкопок було виявлено фрагменти кераміки епохи пізньої бронзи та ліпний і кружальний посуд ІІІ–ІV ст. н. (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)