кружно
КРУ́ЖНО.
1. Присл. до кру́жний.
Прийшовши до ґанку, кружно обступили вони його (Панас Мирний);
Дививсь [тренер], як заголені по пояс, бородаті і стрижені, вузькоокі й оскалені чоловіки гамселять стовбури сосон, лівим плечем захищаючи лице, один супроти одного січуть повітря, навприсядки кружно оббігають акацію і ляскають комарів на спітнілих лопатках (Є. Пашковський).
2. у знач. пред. В обхід.
Ну, не зовсім то воно по дорозі, трохи кружно!.. (Олена Пчілка).
Словник української мови (СУМ-20)